Освітня програма ліцею «Галицький» ЛМР 2021 - 2022 навчальнй рік

Вступ

Освітня програма ліцею «Галицький» створена на підставі статті 33 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р., постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», від 20.04.2011 р. № 462, від 23.11.2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», наказів Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 р. № 1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 08.10.2019 р. № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 р. № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 20.04.2018 р. № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 р. № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів  України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року».

Дана Освітня програма визначає:

-   загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки навчальних предметів, факультативів, курсів за вибором, логічну послідовність їх вивчення;

-   очікувані результати навчання здобувачів освіти;

-   форми організації освітнього процесу;

-   інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-   вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за Освітньою програмою ліцею.

Освітня програма ліцею окреслює основні шляхи формування особистості випускника на кожному ступені освіти за допомогою запровадження інноваційних форм і методів роботи, гармонізації та гуманізації освітнього простору.

В основу Освітньої програми покладено принципи компетентнісного підходу:

   життєтворче спрямування освітнього процесу;

   орієнтація на самовизначення та самореалізацію  особистості;

   партнерство між основними учасниками освітнього процесу – учителем та здобувачем освіти;

   варіативність щодо реалізації освітніх завдань;

   індивідуалізація освітнього процесу.

При складенні програми враховано також наступні умови:

•   дитиноцентрованості і природовідповідності;

•   узгодження цілей, змісту й очікуваних результатів навчання;

•   науковості, доступності і практичної спрямованості змісту освіти наступності і перспективності навчання;

•   взаємозв’язаного    формування  ключових    і   предметних компетентностей;

•   логічної послідовності та достатності засвоєння здобувачами освіти предметних компетентностей;

•   творчого    використання    вчителем    програми    залежно від умов навчання;

•   адаптації   до  індивідуальних  особливостей,   інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Основним засобом реалізації Освітньої програми ліцею є засвоєння учнем змісту загальноосвітніх програм, упровадження Державних стандартів освіти. Поряд з цим ліцей застосовує додаткові засоби реалізації своєї місії: уведення в навчальний план предметів і курсів за вибором, що сприяють формуванню потреби здобувачів у самоосвіті, саморозвитку, самовдосконаленні.

Реалізація даної Освітньої програми забезпечить:

•   стабільність    функціонування  закладу освіти  й   якісне  надання освітніх послуг;

•   створення єдиного освітнього простору на підставі наступності й інтеграції змісту та форм усіх ступенів освіти;

•   створення   умов    для особистісного   розвитку,   інтелектуальної, творчої, громадської самореалізації кожного учня ліцею;

•   забезпечення рівних можливостей для здобуття якісної освіти;

•   постійне    оновлення   організації та  змісту  освіти  згідно  з досягненнями сучасної педагогіки.

На  основі  освітньої   програми    складено    навчальний  план,   що конкретизує організацію освітнього процесу в ліцеї.

Розділ 1

Призначення ліцею, цілі та задачі освітнього процесу і засоби їх реалізації

Ліцей «Галицький» Львівської міської ради (далі ліцей) – це загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів для навчання здібних та обдарованих дітей. Згідно Статуту закладу з 13 серпня 2008 року запроваджене поглиблене вивчення  англійської мови, у 6 та 7 класах старшої школи навчання з поглибленим вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклів.

Головна мета ліцею – створення освітнього простору для інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості кожного здобувача освіти та її успішної соціалізації.

Оскільки ліцей розташований у центральній частині міста, заклад орієнтується на задоволення освітніх потреб дітей завдяки організації різноманітних екскурсій.

Ліцей ставить такі цілі освітнього процесу:

-   Забезпечення комфортних умов для інтелектуального розвитку здобувачів освіти.

-   Задоволення індивідуальних освітніх запитів за допомогою варіативної складової навчального плану та додаткових освітніх послуг.

-   Формування ключових компетентностей, визначених Державними стандартами освіти, для забезпечення різних сфер життєдіяльності особистості.

-   Ефективне функціонування системи комунікацій між учасниками освітнього процесу та зовнішнім середовищем.

-   Неухильне дотримання принципів гуманізації та демократизації освітнього середовища.

-   Проектування компетентніснозорієнтованого освітнього простору, спрямованого на становлення соціалізованої особистості демократичного суспільства.

-   Моніторинг та корекція результатів освітнього процесу.

Для досягнення поставлених цілей необхідно вирішити такі завдання:

-   Розробити ефективний механізм наступності ступенів освіти: початкового, базового та профільного.

-   Створити комплекс умов соціалізації особистості на основі ціннісних орієнтацій.

-   Продовжити роботу щодо диференціації освітнього процесу, створивши умови для формування індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти в умовах допрофільної  підготовки та профілізації старшої школи.

-   Створити умови для ефективної інтеграції системи основної та додаткової освіти, міжпредметних зав’язків.

У відповідності до чинного законодавства ліцей здійснює освітній процес за трьома ступенями:

І ступінь – початкова загальна освіта (1-4 класи): 8класів                                            

Призначення першого ступеня – «всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі» (Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти).

ІІ ступінь – базова загальна освіта (5-9 класи): 8 класів.

Призначення другого ступеня – на засадах особистісно орієнтованого, компетентісного і діяльнісного підходів, що реалізуються через відповідні освітні галузі, передбачені Державним стандартом базової та повної  загальної середньої освіти, забезпечувати розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних здібностей здобувачів освіти; сприяти формуванню ключових і предметних компетентностей, розвитку умінь і навичок, застосуванню здобутих знань у життєвій практиці, інтеграції особистості у соціокультурному та природному середовищі.

ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта (10-11 класи): 2 класи.

Призначення третього ступеня – задовольнити освітню потребу старшокласників у профільному навчанні, сформувати готовність до професійного вибору та реалізації шляхів подальшої освіти.

Розділ 2

Модель випускника ліцею як компетентісної особистості

Ступінь освіти  Визначальні риси випускника Шляхи досягнення

Початкова освіта    •   Самостійно розв’язує проблеми

•   Критично мислить

•   Творчо мислить

•   Ефективно спілкується

•   Змістовно співпрацює з іншими

•   Розвиває власний емоційний інтелект

•   Досліджує

•   Самостійно організовує свою діяльність

•   Рефлексує

•   Вдумливо сприймає інформацію       Практична спрямованість змісту освіти

   Орієнтація знань на цілісність приймання та освоєння дійсності в умовах

компетентнісного підходу

Базова та профільна освіта  •   Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до

критичного мислення

•   Громадянин з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення

•   Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати суспільство,

конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя     Поєднання особистісно зорієнтованого,

діяльнісного та

компетентнісного підходів до навчання

   Орієнтація на розвиток уміння постійно

самовдосконалюватися, розв’язувати життєві завдання, успішно здійснювати свою

життєдіяльність в усіх її проявах

   Життєтворчість

Розділ 3

Особливості та форми організації освітнього процесу

Стратегічний напрям розвитку початкової освіти – формування базових знань, умінь і навичок, розвиток пізнавальної мотивації та життєвих навичок.

Освітній процес у 1-4 класах організований за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна.

Зміст освітнього процесу структурується за такими галузями:

Мовно-літературна, у тому числі: 

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ )

Іншомовна освіта (ІНО) 

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання. 

    Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Методологічні принципи організації освітнього процесу в початковій школі:

-   збереження наступності з дошкільним періодом розвитку дитини, врахування особистих досягнень цього етапу;

-   формування і розвиток базових особистісних якостей молодшого школяра: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності тощо;

-   використання внутрішньопредметних і міжпредметних зав’язків;

-   перенос набутих умінь у нові ситуації.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти:

-   формування здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях засобом реалізації змістових ліній, виокремлених у навчальних курсах;

-   формування ключових компетентностей:

Ключові

компетентності  Компоненти

Вільне володіння державною мовою    •   уміння  усно    і   письмово    висловлювати    свої думки, почуття,

•   чітко та аргументовано пояснювати факти,

•   любов до читання,

•   відчуття краси слова,

•   усвідомлення    ролі    мови    для ефективного спілкування та культурного самовираження,

•   готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях

Здатність

спілкуватися іноземними мовами  •   активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади,

•   можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях,

•   оволодіння навичками міжкультурного спілкування

Математична

компетентність  •   виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі,

•   моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,

•   усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини

Компетентності у галузі

природничих наук, техніки

і технологій    •   формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження

Інноваційність  •   відкритість до нових ідей,

•   ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо),

•   формування  знань,  умінь,  ставлень,       що  є основою       компетентнісного    підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади

Екологічна компетентність  •   усвідомлення    основи  екологічного природокористування,

•   дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства

Інформаційно- комунікаційна компетентність  •   опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,

•   здатність безпечного та етичного використання засобів   інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях

Навчання впродовж життя •   опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання,

•   організація власного навчального середовища,

•   отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб,

•   визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення,

•   навчання працювати самостійно і в групі

Громадянська та соціальна компетентності  •   засвоєння ідей демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,

•   усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,

•   активність у житті класу і школи,

•   повага до прав інших осіб,

•   уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації,

•   уміння цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікація себе як громадянина України,

•   дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя

Культурн компетентність 

•   залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості

Підприємливість та фінансова грамотність

•   ініціативність,

•   готовність  брати   відповідальність    за  власні рішення,

•   вміння  організовувати  свою    діяльність  для досягнення цілей,

•   усвідомлення    етичних цінностей   ефективної співпраці,

•   готовність до втілення в життя ініційованих ідей,

•   прийняття власних рішень

Освітню програму для базового ступеня укладено за такими галузями:

   Мови і літератури

   Суспільствознавство

   Мистецтво

   Математика

   Природознавство

   Технології

   Здоров’я і фізична культура

Освітню програму для профільного ступеня укладено за такими галузями базового навчального плану Державного стандарту:

   Мови і літератури

   Суспільствознавство

   Естетична культура

   Математика

   Природознавство

   Технології

   Здоров’я і фізична культура

Очікувані   результати  навчання    здобувачів  освіти  базового    та профільного ступенів:

-   формування ключових компетентностей учнів:

Ключові компетентності  Компоненти

Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

Спілкування іноземними мовами   Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

Математична компетентність  Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях    Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися  технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

Інформаційно- цифрова компетентність  Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

Уміння вчитися впродовж життя   Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

Ініціативність і підприємливість    Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення:  ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди

– це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні   ресурси:    завдання    підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

Соціальна і громадянська

компетентності  Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль у командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися у широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

Обізнаність і   Уміння: грамотно    і   логічно висловлювати    свою

самовираження у сфері культури  думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

Екологічна грамотність і здорове життя  Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

-   інтеграція ключових і загальнопредметних компетентностей через наскрізні лінії:

Наскрізна лінія Коротка характеристика

Екологічна безпека

й сталий розвиток   Формування соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку    бережливого    ставлення    до   навколишнього

середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння    вирішувати    проблеми,    критично    оцінювати

    перспективи розвитку    навколишнього   середовища  і

людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність   Формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми їх функціонування; виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності, толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Освоюється через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і

думок.

Здоров'я і безпека  Становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я. Вирішення проблем, пов’язаних із ризиками для життя і здоров’я, знайдених з

«ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо.

Підприємливість і фінансова

грамотність Розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному  середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Розв'язування практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування

економного ставлення до природних ресурсів.

Для організації освітнього процесу в ліцеї використовуються:

            Педагогічні технології  Методи навчання

Технологія проблемного навчання Ігрові навчальні технології

Технологія розвивального навчання Технологія особистісно орієнтованого навчання

Технологія розвитку критичного мислення

Технологія інтерактивного навчання Проектна технологія  Прийоми актуалізації суб’єктивного досвіду учнів

Методи навчального діалогу Прийоми створення ситуацій

колективного та індивідуального вибору

Рефлексивні прийоми та методи Методи діагностики та

самодіагностики

Основні форми організації освітнього процесу:

Типи уроків Форми уроків

Формування компетентностей Розвитку компетентностей

Перевірки та оцінювання досягнення компетентностей

Корекції основних компетентностей Комбінований  Інтегрований урок Проблемний урок Відео-урок

Інтерактивний урок (екскурсія, віртуальна подорож, семінар,

конференція, форум, брифінг, квест, дискусія тощо)

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах. Форми організації освітнього процесу можуть розширюватись за умови виконання вимог Державного стандарту.

Розділ 6

Навчальний план ліцею

Навчальний план ліцею розроблено на виконання  Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Концепції «Нова українська школа»; Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня, відповідно до «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально- виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2.008-01, на підставі власного Статуту.

У 2021-2022 н.р. заплановано освітній процес для 18 класів:

1а, 1б, 2а, 2б, 3а, 3б, 4а, 4б – класи загальної середньої освіти І ступеню;

1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б, 3-А, 3-Б, 4-А, 5-А–– класи загальної середньої освіти ІІ ступеню;

6-А, 7-А– класи загальної середньої освіти ІІІ ступеню.

Мова навчання в ліцеї – українська.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладів загальної середньої освіти за п’ятиденним навчальним тижнем.

Під час складання навчальних планів для 1-7 класів враховувалися особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів, принципи особистісної диференціації, професійної орієнтації на базі поглибленого вивчення предметів, до яких учні виявляють здібності та стійкий інтерес, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Навчальний план для здобувачів освіти 1-2 класів складено відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 р. № 1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», цикл І, НУШ2, таблиця №1). З метою здобуття учнями максимально можливих результатів освіти годинами варіативної складової збільшено час на вивчення англійської мови для 1 класів,  формування у здобувачів освіти пізнавального інтересу до навчання,  розвитку  логічного  мислення,  введено курс «Логіка»,  0,5 годин, в 2 класах.

Навчальний план для здобувачів освіти 3-4 класів складено відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 р. № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»,  цикл ІІ, таблиця під керівництвом Р.Б.Шияна). З метою продовження  реалізації Міжнародного освітнього проекту  «Освіта для  сталого розвитку в дії», який впровадився партнерами - Благодійною організацією "Вчителі за демократію і партнерство" (Україна) і "Глобальний план дій" (Швеція) за підтримки Агенції з питань міжнародного розвитку SIDA (Міністерство закордонних справ Швеції) введено 0,5 годин предмету «Уроки сталого розвитку»  в 3-х класах. Наказ Департаменту освіти ЛОДА від 24.05.2013 року, №147.  Програму схвалено до використання в загальноосвітніх навчальних закладах як курс за вибором комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки,– Протокол № 4 від 29. 04. 2013р. Лист  №14.1/12 Г-674 від 08.05.2014 Інституту  інноваційних технологій та змісту освіти.

З метою формування у здобувачів освіти пізнавального інтересу до навчання,  розвитку  логічного  мислення, якісної підготовки до складання ДПА з математики, введено курс «Логіка»,  0,5 годин, в 4 класах.

З метою духовного виховання дітей та за бажанням батьків з 2 по 4 класах продовжено викладання предмету «Християнська етика» в об’ємі 0,5 годин згідно програми «Основи християнської етики для учнів 1-4, 7-11 класів» рекомендованої  Міністерством освіти і науки України (протокол 1/ІІ-6347  від 13 липня 2010 року)

Навчальний план для 5-9 класів ліцею складено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з  навчанням українською мовою (наказ МОНУ № 405 від 20.04.2018 р., таблиця 8, з поглибленим вивченням окремих предметів). Такий вибір забезпечує розвиток комунікативної компетенції учнів на основі соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок. 

В 1-А, 1-Б класах друга та третя іноземні мови (німецька та польська) визначається відповідно до побажань здобувачів освіти та їх батьків, з урахуванням кадрового забезпечення, години для вивчення а саме 2 години німецької мови та 1,5 годин польської мови відведено з варіативної складової навчального плану. Також з метою здобуття учнями максимально можливих результатів освіти, зроблено перерозподіл 1 години з предмету «Фізична культура»  на вивчення англійської мови. 1 годину варіативної складової використано для поглибленого вивчення англійської мови та продовження вивчення предмету «Християнська етика», 0,5 годин, за побажаннями батьків, та 0,5 годин на підсилення вивчення предмету «Математика».

В 2-А, 2-Б класах друга та третя іноземні мови (німецька та польська) продовжують визначається відповідно до побажань здобувачів освіти та їх батьків, з урахуванням кадрового забезпечення, години для вивчення а саме 2 години німецької мови та 1,5 години польської мови, Також з метою здобуття учнями максимально можливих результатів освіти, зроблено перерозподіл 1 години з предмету «Фізична культура»  на вивчення англійської мови та додано 1 годину з варіативної складової на поглиблене вивчення предмету Англійська мова. З метою кращого засвоєння навчального матеріалу, підвищення рівня знань, в 2-А та 2-Б класах додано 1 година математики.

В 3-А, 3-Б класах  друга та третя іноземні мови (німецька та польська) продовжують визначатися відповідно до побажань здобувачів освіти та їх батьків, з урахуванням кадрового забезпечення, години для вивчення а саме 2 години німецької мови та 1 година польської мови, в 3-Б класі, та 1 година німецької мови та 2 години польської мови в 3-А класі. 2 години англійської мови  відведено з варіативної складової навчального плану. Також з метою здобуття учнями максимально можливих результатів освіти, зроблено перерозподіл 1 години з предмету «Фізична культура»  на вивчення англійської мови. З метою кращого засвоєння навчального матеріалу, підвищення рівня знань, в 3-А  0,5 годин математики, а саме 0,5 годин  алгебри  та 0,5 годин української мови.